Змагання
— Чого з ганчірками весь клас?
— За чистоту змагання в нас!
— Ну, а чого так розкричались?
— Бо ми за тишу вже змагались!
Де Іванко?
— Де Іванко? — запитав
наш учитель Тому.
— Та він ногу поламав
і побіг додому!
Пояснила
— Чого увесь урок ти, Лідо,
пасешся в зошиті сусіда?
— Перевіряю я Семена:
чи вірно він списав у мене?
Якби
От якби ми під вербою
не зустрілися з тобою,
і якби не роздягались,
і якби ми не купались,
і якби у глибині
не було пенька на дні,
і якби про те не знали,
і якби ми не пірнали,
і якби не всі якби —
не набили б ми лоби!
Як невдаха виступав
— От я вчора виступав!
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!
А скінчив — що сталось! —
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили —
Аж на вулицю несли
І вже там... набили!
Провалився по коліна
— От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг...
— А чого ж в снігу шапчина
Й очі повні сліз?
— Проваливсь я по коліна...
Головою вниз!
Друге місце
— От я біг на лижнім кросі —
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв...
— Ну, а бігло ж вас багато?
— Бігли вдвох ми: я і тато!
Швидко відповів
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п'ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...
Підслухана розмова
— Ти промокатки не даси?
— Не дам — проси, хоч не проси!
— Ну, коли так,— трусись над нею!
Я промокну тоді своєю!
Теж саме
— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!
-----------------------------
