Яна Яковенко, вірші для дітей

Яна Володимирівна Яковенко, народилася в славному місті Гуляйполі. Живе в Запоріжжі, працює в Центрі дитячого розвитку „Надія” народознавцем.

Яна вірить у своє високе призначення Матері, і старанно формує духовну базу для своїх дітей. Науковий консультант дошкільного експериментального майданчику на базі центру розвитку дитини „Надія” Байєр О. М. каже, що Яна показала, як просто й органічно повинна входити українська поезія в життя дошкільників: цікавою грою, добрим гумором, ненав’язливою мораллю вона природно вписується в світ сучасної дитини, поступово підводячи її до усвідомлення себе маленьким громадянином України.

До своїх дитячих віршів Яна ставиться як до життєвих правил, якими буде керуватися дитина впродовж свого життя. Показовим цьому є вірш про жирафа, який на базарі не може знайти шарфа на свою шию. Вибудовуючи сюжет, авторка підбирала різні варіанти, приміряючи життєву ситуацію на свою дитину:
1.    Жираф повертається з холодної України в теплу Африку, а дитина, яка завчила таку лінію поведінки, через кілька років свої труднощі вирішує засобами втечі. Ви хочете їй таку долю?
2.    Жираф просить бабусю зв’язати йому шарф, а дитина згодом перекладає рішення своїх проблем на плечі іншого. Знайома картина?
3.    І врешті решт жираф сам в’яже шарф. Включаючись у гру, а вірш є ігровим – його сюжет можна легко обіграти рухами, дитина підсвідомо засвоює, що проблемна ситуація завжди вирішиться, якщо докласти власних зусиль і фантазії. Який з трьох варіантів виберете ви?

У цьому ж руслі написані вірші „Вередулі - коверзулі”, де негативні емоції представлені як казкові істоти, яких дитина має побороти в символічній боротьбі, та „Розплакалася дитина”. Ці вірші перекликається з психологічними вправами, спрямованими на безпечне вивільнення дитиною своїх негативних емоцій.

А крім цього, легкий звукопис, ритмічність, ігрова спрямованість, обережне введення образної системи, яка не перевантажує, а, навпаки, готує дитячу уяву до сприйняття більш складних образів у майбутньому. Ну і звісно, перевірка часом та дітьми, бо працюючи в центрі дитячої творчості, Яна отримала унікальну можливість шліфувати вірші завдяки підказкам своїх вихованців.

- Мамо, а кого треба більше любити: тебе чи землю?
- Я твоя мама, а земля – моя мама і твоя, і всіх цих людей, всього нашого народу. Думай сама.
- Мамо, а я найбільше люблю рідну землю. Тільки тебе я теж найбільше люблю.

Посіяне зерно дає свої перші плоди. І хочеться сподіватися на хороший врожай і в подальшій творчості Яни Яковенко, і в житті тих, кому „піднімати нашу Україну ”.