Одарочка малює
Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнєє Свято.
Кожне каже: — На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В Велику Суботу!
Писанка
Дівчинка:
Ой, писанко рідна,
Барвистая чічко, *
Візьму тебе в церкву
В Воскресную нічку.
Ой, писанко люба,
Які в тебе взори:
То олені, півні,
Ялинки, то зорі...
Дивуюсь, любуюсь,
Та знати б хотіла,
Що кажуть ці взори?
Скажи мені, мила!
Писанка:
Ялинка зелена
І олень рогатий
Тобі пригадають
Зелені Карпати.
А хрест нагадає
Терпіння Господні;
Це так Україна
Розп'ята сьогодні... *
А той безконечник
Біжить безконечно,
Бо правда не згине,
А житиме вічно.
Як півень запіє,
То ранок настане.
Отак Україна
З неволі повстане.
І зіркою-квітом
Усім засіяє
Ожидана воля —
Це добре я знаю!
Дівчинка:
Тепер розумію!
Не дармо же Мати
Мені наказали
Тебе шанувати!
Бо щастя віщуєш
Ти писанко-чічко
Посвячена в церкві
В Воскресную нічку!
* чічка - квітка
* на момент написання вірша Україна ще не здобула незалежності
Великдень
Ішла Ганнуся у церкву ранком,
В синій хустині писаночки.
Їй усміхалось небо світанком,
Сонце гляділо поміж хмарки.
А Мати доні так говорила,
Коли спішили ранком у храм:
— Воскрес сьогодні Христос з могили,
Тому весняна радість всім нам.
Ще й Мати доні так говорила:
— Прийде хвилина волі для нас
Встануть герої давні з могили,
Настане щастя, радости час.
А в церкві свічі рядком горіли,
Перед престолом розцвів розмай
Може то й свічі ясні молились
За Україну, Ганнусин край?
Може і квіти так, як Ганнуся,
Просьбу шептали в ранок чудес:
— За Україну, Боже, молюся,
Щоби воскресла, як Ти воскрес! *
* на момент написання вірша Україна ще не здобула незалежності
Великодні дзвони
Дзвонять дзвони у Карпатах,
Що велике стало свято.
Дзвонять дзвони на Підляшші,
Що сповнились мрії наші.
Дзвонять дзвони на Волині,
Що Христос воскрес в нас нині.
Дзвонять дзвони на Поділлі —
Загибать ворожій силі!
Дзвонять дзвони у Полтаві —
Ще воскреснуть нашій славі!
Дзвонять дзвони на Кубані:
Україна знов повстане!
Дзвонять дзвони аж до моря:
Вже не буде лиха-горя,
І задзвонять золотії
Дзвони волі у Софії!
O вітай, Воскреслий Христе
O вітай, Воскреслий Христе!
Всюди квіти, небо чисте,
Світле сонце, писанки,
І радіють діточки!
О вітайте, добрі люди!
Празник світлий у нас буде,
Біла паска на столі,
Раді старші і малі.
Вам привіт, по всьому світі,
Українські любі діти!
Бо для кожного із вас,
Воскресення — любий час!
Спішимо вам розказати: —
Ворогам не панувати:
Встане Правда із руїн,
Як воскрес нам Божий Син!
Що за гамір, що за гук
Що за гамір, що за гук!
Скільки втіхи, скільки мук!
І нема у кухні мами,
Лиш звірята з діточками.
Там Катруся розмашисто
На паски вже місить тісто.
Каже Бровчик: — Гав, гав, гав!
Хто тут воду розілляв?
На дві лапки встала киця:
Христя тре на паску склицю!
Муркові — яка робота?
Жде, чи капне щось до рота!
Аж гуде від праці дім —
От буде свячене всім!
Зроблять власними руками,
Не будуть трудити мами,
Їм поможе лиш, будь ласка,
Трішки... мамина запаска. *
* запаска - частина українського жіночого одягу - складається з одного або двох шматків тканини, що обгортаються навколо стану поверх сорочки і
укріплені на талії зав'язками
.
На Великдень найясніше сходить сонце
На Великдень найясніше сходить сонце
І найголосніше дзвонить дзвін,
Заглядає радість у віконце,
Усміхається весна з усіх сторін.
На Великдень найніжніше пестить вітер,
Мерехтять квітки від ранніх рос,
Приглядається, як гагілки виводять діти
Із усмішкою, Воскреслий Сам Христос!
Таке сонце, як писанка
Зійшло у неділю.
Таке кругле, променисте,
Як яєчко біле.
Такі діти, як те сонце
В вишиванках білих,
Поспішали у церковцю
В Воскресну Неділю.
Такі квіти, як ті діти
Розцвіли сьогодні —
Вшанувати, звеличати
Свята Великодні.
Зайчик писаночку ніс
Зайчик писаночку ніс
Через поле, через ліс.
Писанку писав він сам
На Великдень діточкам.
Спотикнувся він об гриб,
Писанка із рук лиш: стриб!
Плаче зайчик: скарб утік!
Впала писанка в потік!
Аж лелека-добродух
Бачить: плаче Довговух...
Полетів притьмом туди,
Витяг писанку з води.
А у клясі зранку рух:
— Гляньте, зайчик Довговух!
Із лелекою, не сам,
І з привітом школярам.
Навіть писанку приніс
Через поле, через ліс!
Що роблять звірята?
Взялися звірята
Писанку писати,
Бо ж іде Великдень,
Це велике свято!
Зайчик на драбині
Пише взори сині,
А лисиця помагає, —
Така добра нині!
Мишка із грибочка
Видивляє очка:
— Буде у звіряток
Писанка ніврочку!
Гуска ще під крила.
Квачик захопила.
Пташка заспівала:
— Всім робота мила!
Лиш сова, що спала,
Люто забурчала:
— От, мені дали би;
Я намалювала б!
Кінчають звірята
Писанку писати,
Раді та веселі,
Що надходить свято!
Дзвіночки і метелик
— Метелику, метелику, —
Дзвіночок запитав,
— Що бачив ти, коли літав
Над лугом, поміж трав?
— Метелику, метелику, —
Середній це дзвінок,
— Чому це вже від досвітку
Заквітчаний лісок?
— Метелику, метелику, —
Найменший із дзвінків,
— Ти знаєш, здаля прилетів:
Який це дивний спів?
Питали так дзвіночки три
Над ранком на весні.
Метелик радо відповів,
Струснув крильця ясні:
— Зазеленів лужок увесь
І трави поросли,
Скрасився ліс листочками,
Не бачив я, коли.
І чув я спів під церквою —
Зійшовся нарід весь
З новиною веселою,
Що вже Христос воскрес!
Воскресний дзвін
Задзвонив воскресний дзвін
І розкрились квіти —
Йде народ з усіх сторін —
Як же не радіти?
Що Христос воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла — зими не стало.
Розспівалися пташки
Радісно — святково,
Вкрила гори і горбки
Знов трава шовкова.
На травичці веснянки
Там виводять в свято —
Не пізнати: чи квітки,
Чи в квітках — дівчата?
-------------------------
За матеріалами:
http://abetka.ukrlife.org
