У перетику ходила
У перетику ходила
По оріхи,
Мірошника полюбила
Для потіхи.
Мельник меле, шеретує,
Обернеться, поцілує
Для потіхи.
У перетику ходила
По опеньки,
Лимаренка полюбила,
Молоденька.
Лимар кичку зашиває,
Мене горне, обнімає,
Молоденьку.
У перетику ходила
Я по дрова
Та бондаря полюбила,
Чорноброва.
Бондар відра набиває,
Мене горне, пригортає,
Чорноброву.
Коли хочеш добре знати,
Моя мати,
Кого будеш попереду
Зятем звати —
Усіх, усіх, моя мамо,
У неділеньку зятями
Будеш звати.
Вірш Т. Г. Шевченка за мотивами народних пісень
«Ой піду я до млина...» та «Ой піду я в ліс по опеньки...».
Орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 р., Косарал
Перетика, перетик — може мати два тлумачення: 1)
перетика — перелісок; 2)
перетик — тонкоткана полотняна тканина для сорочок, яка перетикалася іншою (обарвленою або, в разі ткання білим по білому, товщою) ниткою. У творі слово вжито для позначення верхнього дівочого вбрання.
Шеретувати — обдирати зерно, відділяти лузгу від ядра насіння на шеретівці — спеціальному пристрої.
Лимар — майстер, що виготовляє дрібні шкіряні речі, тут — упряж для коней.
Кичка — повстяна прокладка під хомутом, підхомутник.
------------------
Утоптала стежечку
Утоптала стежечку
Через яр,
Через гору, серденько,
На базар.
Продавала бублики
Козакам,
Вторговала, серденько,
П’ятака.
Я два шаги, два шаги
Пропила,
За копійку дудника
Найняла.
Заграй мені, дуднику,
На дуду,
Нехай своє лишенько
Забуду.
Отака я дівчина,
Така я!
Сватай мене, серденько,
Вийду я.
Вірш Т.Г. Шевченка. Орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 р., Косарал. Стилізація
народної жартівливої пісні «Ой ходила дівчина бережком...»
