Як невдаха виступав
— От я вчора виступав!
Ви б почули, як співав!
Хоч немає слуху,
Я горлав щодуху:
До-ре-мі-фа-соль-ля-сі!
Голос мій почули всі!
А скінчив — що сталось! —
З місць усі зірвались,
Сцену ледь не рознесли,
А мене вхопили —
Аж на вулицю несли
І вже там... набили!
Провалився по коліна
— От на лижах я спустився!
Мчав, як тільки міг!
Та упав і провалився
По коліна в сніг...
— А чого ж в снігу шапчина
Й очі повні сліз?
— Проваливсь я по коліна...
Головою вниз!
Друге місце
— От я біг на лижнім кросі —
Не віддихаюсь і досі!
Друге місце я зайняв,
І татусь мене обняв...
— Ну, а бігло ж вас багато?
— Бігли вдвох ми: я і тато!
Швидко відповів
Коли прийшов зі школи внук,
Дідусь щоденник взяв до рук:
— За віщо двійку ти схопив?
— За те, що швидко відповів...
— За те, що швидко? — гримнув дід.
За це ж п'ятірки ставить слід!
— Та що ви, діду, кричите?
Сказав я швидко, та не те...
Підслухана розмова
— Ти промокатки не даси?
— Не дам — проси, хоч не проси!
— Ну, коли так,— трусись над нею!
Я промокну тоді своєю!
Теж саме
— Ну, хіба таке годиться?!
В тебе знову одиниця!
— А мене сьогодні, мамо,
Запитали знов те ж саме!
Змагання
Чого з ганчірками весь клас?
За чистоту змагання в нас!
Ну, а чого так розкричались?
Бо ми за тишу вже змагались!
Виступайченко
Виступайченко Панас
Завжди виступає.
А для чого? В котрий раз?
Сам того не знає.
А рука його, рука—
Мов крило у вітряка.
А язик — ой леле! —
Лопотить та меле!
Захлинається, кричить
І веде до того,
Як в порожнє перелить
Воду із пустого.
Може, є і серед вас
Виступайченко Панас?
Ви йому, братове,
Не давайте слова!
Хлопчик Ох
Познайомтесь: хлопчик Ох,
Охає за десятьох!
Ранок стеле світлу путь,
Школярі до школи йдуть.
Тільки Ох прилип до ліжка:
- Ох! Полежу ще хоч трішки
Для Максима, Юри, Клави -
Для усіх урок цікавий.
Ох зіває в кулачок:
- Ох! Як довго йде урок!..
Ось указку Ох тримає -
Хлопець Африку шукає:
- Ох! Куди це з карти зник
Всім відомий материк?..
Ох рішати став задачу
І над нею ледь не плаче:
- Ох! Задача нелегка,
Краще я спишу в дружка...
Ох заглянув у шпаргалку,
Та шпаргалку-виручалку
В нього вчитель відібрав...
- Ох! Навіщо підглядав?!
Мати страву варить сину,
До обіду півгодини.
Ох за нею ходить вслід:
- Ох! Коли вже той обід?
Триста кроків до кіно,
Пішки був би там давно,
Та сидить Ох і чекає:
- Ох! Трамвая щось немає.
Мчить на санках із гори
Цілий поїзд дітвори.
Тільки Оха там нема:
- Ох! Мороз мене пройма!
Одягли ми ковзани,
І у всіх біжать вони.
Ох, мов козлик на льоду:
- Ох! Тримайте! Уп-паду!
Ми комедію дивились,
Ми сміялись - аж втомились.
Тільки Ох один бубнів:
- Ох! Я спати захотів...
Дощ весняний сіє з неба,
Обійти калюжу треба.
Ох спинивсь і дожида:
- Ох! Хай висохне вода!..
Треба Оху м'яч підняти
Там, де гуси й гусенята.
Ох спинився і гука:
- Ох! Боюся гусака!
І Андрійко, і Микола
Кличуть Оха грать в футбола.
Ох із місця анітрішки:
- Ох! Болять у мене ніжки...
Ми колгоспу помагаєм,
Колоски в степу збираєм.
Тільки Ох не йде у поле:
- Ох! У мене в боці коле!..
У вікно влетіла муха
Й сіла Охові на вухо.
Ох руки не підійма:
- Ох! Нехай злетить сама!..
Сонце гріє гаряче,
Сонце гріє, аж пече.
Тільки Оху це байдуже:
- Ох! Вода холодна дуже...
На рибалці ми удвох,
Вудку взяв і хлопчик Ох,
Та заснув там: люлі-люлі!..
Ловись, рибко... із каструлі!..
Коло річки Ох бродив,
Черевики забруднив.
- Ох! Це ж треба мити їх?
Краще я піду в брудних...
Коло вогнища хлоп'ята.
Дрова Ох пішов шукати.
Як пішов, то й не прийшов -
Ані Оха, ані дров!
Може, він прийшов у клас?
Може, Ох той серед вас?
Марш веселих чоловічків
Дружно пісню ми заводим,
Під бадьорий марш виходим,
Наче на парад,
Наче на парад.
Спритні, жваві, невеличкі,
Ми, веселі чоловічки,-
Друзі всіх малят.
Друзі всіх малят.
- Буратіно?
- Тут я!
- Цибуліно?
- Ось я!-
Карандаш,
Карабас -
Хто не знає нас?
І Малятко, і Барвінок,
І Незнайко, і Гурвінек,-
Кожен, кожен знає нас.
Кожен знає нас!
Знають нас міста і села,-
Чоловічки ми веселі:
Ми прийшли з казок,
Ми прийшли з казок.
Хто не зна якоїсь казки,-
Познайомтеся, будь ласка! -
Просим ми діток,
Просим ми діток.
- Буратіно?
- Тут я!
- Цибуліно?
- Ось я! -
Карандаш,
Карабас -
Хто не знає нас?
І Малятко, і Барвінок,
І Незнайко, і Гурвінек,-
Кожен, кожен знає нас,
Кожен знає нас!
Хоч ми з казки, та, як треба,
Все розкажемо про себе
Для дружків своїх,
Для дружків своїх.
Гей, малята-дошкільнята,
Підем з нами танцювати,-
Хай лунає сміх,
Хай лунає сміх!
- Буратіно?
- Тут я!
- Цибуліно?
- Ось я!-
Карандаш,
Карабас -
Хто не знає нас?
І Малятко, і Барвінок,
І Незнайко, і Гурвінек,-
Кожен, кожен знає нас,
Кожен знає нас!
Хвастунець
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку,у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
-----------------------------
