Де букварик?
- Де твій букварик?
- В портфелі новому.
- Ну а портфель де?
- У столику дома.
- Взяв би зі столу.
- Так стіл же замкнувся...
- То відімкнув би.
- Ключа я позбувся...
- Де ж це той ключ?
- У портфелі новому.
- Ну, а портфель де?
- У столику дома.
Ділові розмови
- Здоров! Як справи?
Що робиш? — я питаю.
- Та ось по телефону
З тобою розмовляю...
А як у тебе справи?
- Та справи — те що треба!
А що ти зараз робиш?
- Та от дзвоню до тебе...
- Ну що ж, бувай здоровий,
Бо вже пора кінчати:
Ще ж треба подзвонити
До Роми і до Гната.
Сашко
В трамваї переповненім
Сашко з м’ячем сидить,
А біля нього згорблений
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
— Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
- Та вчать, — Сашко відказує, —
Але оце якраз
Розпочались канікули -
Ніхто не учить нас.
Некультурні хазяї
Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
— Як вам гостювалось?
— Та нічого, все як слід…
Тільки бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Просто нехороші -
У прихожій не зняли
З нас вони калоші!
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили…
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.
Модна зачіска
Нашу Нату не впізнати, -
Модна зачіска у Нати,
Дивна зачіска нова:
Розкуйовджене волосся
На всі боки піднялося, -
Мов копиця голова!
Ната в класі йде до парти,
А навколо смішки-жарти:
— Звідки зачіски нові? -
Посміхнувся Боря хитро:
— Це, мабуть, від того вітру,
Що у неї в голові.
На санчатах
Я лечу, лечу, лечу —
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз —
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду —
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору — не хотять...
Снігобуд
Снігобуд! Снігобуд!
Наробили ми споруд
Носить сніг дітвора —
У дворі росте гора.
З снігу робимо цеглини,
Кладемо високі стіни.
Ти замерз? Ану ходім
Будувати сніжний дім!
Зимова пісенька
Зимонько, де ти?
Намети замети.
Ми тебе стрічатимем
З лижами й санчатами,
З ковзанами на льоду...
А зима гукає: – Йду!
Мудрий Боря
— Закрий щільніш кватирку, Борю,
Бо дуже холодно надворі...
— А як закрить її щільніше,
Хіба надворі потепліша?
А ми шпаківні будували
А ми шпаківні будували...
Як розпускалися садки,
До нас весною завітали
Веселі наші співаки.
І ціле літо, ціле літо
Вони співали нам пісні.
Повиростали їхні діти,
Такі ж співучо-голосні.
Дві киці-сестриці
Дві киці-сестриці,
Зелені очиці,
Дві киці-сестриці
Схотіли водиці.
Корито стареньке
Стоїть біля хати,
На ньому любенько
Сидять голуб'ята.
Дві киці-сестриці
Про воду й забули,
Дві киці-сестриці
Поживу зачули.
У них оченята
Горять, мов жаринки:
— Смачні голуб'ята,
Аж котиться слинка! —
Плигнули... Та птицям
Вдалося злетіти,
А киці-сестриці
Упали в корито.
В холодній водиці
Нявчать кошенята...
Що, киці-сестриці,
Смачні голуб'ята?!
Про ведмедя
Ведмедик товстун
У своєму ліску
За літо з’їдав
Десять бочок медку.
Та стали в ласунчика
Зуби боліть.
Реве наш ведмедик,
Ночами не спить.
Не всидить на місці,
Не їсть і не п’є…
Тут з дерева дятел
Пораду дає:
— Щоб зуби боліть
Перестали у тебе,
Щодня полоскать
Шавлією їх треба…
Одужав ведмедик.
Для хворих зубів
В городі своїм
Шавлію посадив.
-----------------------
