Прислів'я про роботу, збірка "Народ скаже, як зав'яже"

Без діла слабіє сила.

Бджола мала, а й та працює.

Діло майстра величає.

Ранній пізньому не кланяється.

Хто в роботі, той у турботі.

Для нашого Федота не страшна робота.

Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.

Без труда нема плода.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Без труда не виловиш і рибки із пруда.

Не нагнувшись, гриба не знайдеш.

Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.

Не побігаєш — не пообідаєш.

Де руки і охота, там спора робота.

Тяжко тому жить, хто не хоче робить.

Очам страшно, а руки зроблять.

Не журись, та за діло берись.

Слова — полова, а праця — диво.

Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.

Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.

Гірко поробиш — солодко з'їси.

Без роботи день роком стає.

Без діла сидіти, то можна одубіти.

На охочого робочого все найдеться діло.

Взявся за гуж, не кажи, що не дуж.

Доки не впріти, доти не вміти.

Хто дбає, той і має.

Попороби до поту, то й поїси в охоту.

Без трудів не їстимеш пирогів.

Лежачого хліба ніде нема.

Добре чужими руками жар загрібати.

На чужий труд ласий не будь.

Чужим добром не забагатієш.

Білі руки чужі труди люблять.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.

Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.

Маленька праця краща за велике безділля.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Не святі горшки ліплять.

Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.

Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!

На дерево дивись, як родить а на людину, як робить.

Роботящі руки гори вернуть.

І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.

Доброму коневі — не довгі версти.

Вміння і труд все перетруть.

За невміння деруть реміння.

Що вміть, так того за поясом не носить.

У вмілого руки не болять.

В умілого і долото рибу ловить.

Луччий приклад, ніж наука.

Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.

Поганеньке ремество краще доброго злодійства.

Ремесло не коромисло, плеч не відтягне.

Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.

Добре тому ковалеві, що на обі руки кує.

Коли не коваль, то і кліщів не погань.

Добре ковадло не боїться молотка.

Хто робить лемеші, той їсть книші.

Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.

Коли не тямиш, то й не берися.

Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

І шитеє, і поротеє знає.

Як хочеш шить, то перш вузлика зав'яжи.

Без сокири не тесляр, без голки не кравець.

Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з'їсти, то з'їж завтра.

Коваль клепле, доки тепле.

Куй залізо, поки гаряче.

Ненагріте залізо не зігнеш.

Час на часу не стоїть.

Час не віл, його не налигаєш!

Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.

Краще на п'ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.

Краще нині горобець, як узавтра голубець.

Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.

На годину спізнився, за рік не доженеш.

Згаяного часу і конем не доженеш.

Що нині утече, то завтра не зловиш.

Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — ні.

Не поговоривши з головою, не бери руками.

Аби руки і охота, буде зроблена робота.

Без охоти нема роботи.

Не почавши — не кінчиш.

Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.

Коли став робить, то байдики не бить.

Кінець діло хвалить.

Зробив діло — гуляй сміло.

--------------------------------------