На великому будівельному майданчику, де зранку прокидалися машини, а ввечері все повільно затихало, працював бітонозмішувач на ім’я Крутик.
Його барабан завжди крутився рівно й спокійно, ніби знав: поспіх тут ні до чого.
— Крутися плавно, думай уважно, — любив повторювати Крутик. — Тоді бетон буде правильний.
Одного ранку Крутик під’їхав до бетонного заводу, де йому завжди завантажували суміш. Барабан загув, сірий бетон закрутився — і Крутик рушив у дорогу.
Та цього разу він одразу відчув: щось інакше.
Суміш у барабані була тепліша, ніж зазвичай. Вона м’яко поблискувала і пахла не різко, а солодкувато.
— Дивно… — задумався Крутик. — Я ж усе робив правильно. Значить, справа не в мені, а в завданні.
Крутик не злякався. Він був допитливим бітонозмішувачем і знав: коли щось незрозуміле, треба не панікувати, а розібратися.
Першим він зустрів екскаватора.
— Скажи, будь ласка, — запитав Крутик, — бетон може трохи сяяти?
— Ні, — похитав ковшем екскаватор. — Але інколи бувають особливі суміші.
Трохи далі самоскид зупинився поруч і уважно принюхався.
— У тебе бетон пахне ваніллю, — сказав він. — Може, це не помилка, а сюрприз?
Крутик усміхнувся своїм круглим ліхтариком.
— От і я так думаю. Перевіримо.
Він обережно поїхав на будівельний майданчик і зупинився біля прораба.
— Перепрошую, — ввічливо сказав Крутик, — моя суміш не зовсім звичайна. Я хочу впевнитися, що везу саме те, що потрібно.
Прораб засміявся.
— Крутику, ми саме на тебе чекали!
— Справді? — здивувався бітонозмішувач.
— Так, — кивнув прораб. — Це спеціальна кольорова суміш для дитячого ігрового майданчика. Вона безпечна, яскрава і трохи пахне ваніллю, щоб дітям було приємніше гратися.
Крутик аж радісно загудів.
— Отже, я нічого не переплутав!
— Навпаки, — відповів прораб. — Ти все зробив ідеально.
Крутик обережно вилив суміш. Бетон ліг рівно, засяяв теплими відтінками й повільно застиг, готуючись стати доріжками, сходинками та майданчиком для дитячих ігор.
Увечері Крутик дивився, як діти сміються й бігають по новому майданчику.
— Інколи я думаю, що щось пішло не так, — тихо сказав він. — А насправді це просто новий досвід.
Коли сонце сіло, Крутик повільно повертався на стоянку. Його барабан крутився вже зовсім тихо — так, як крутяться спокійні думки перед сном.
І Крутик зрозумів головне: допитливість і уважність допомагають знайти правильну відповідь навіть у незвичних ситуаціях.

Leave a Comment