Коли світло в дитячій кімнаті гасне, тиша розливається навколо. Ліжко тихо поскрипує, ніч повільно входить у кімнату, і під шафою прокидаються тіні.
Саме в цей час плюшевий Пес і гумове Каченя стають на нічне чергування.
Вони — нічний патруль.
Їхня робота дуже важлива, хоча про неї майже ніхто не знає. Пес уважно оглядає підлогу, а Каченя світить маленьким ліхтариком, зробленим із блискучого ґудзика. Разом вони збирають розкидані деталі Лего, щоб людина, яка раптом прокинеться вночі, не наступила на них і не поранилася.
— Ось ще один небезпечний кубик, — бурмоче Пес, обережно піднімаючи деталь.
— Записую: врятована одна нога, — серйозно каже Каченя.
Одного разу, патрулюючи під ліжком, вони помітили нову іграшку. У кутку стояв гострий, блискучий Пластмасовий Трансформер. Він виглядав дуже грізно й одразу заявив:
— Я не для того створений, щоб збирати дрібні детальки. Я хочу воювати! У мене є зброя!
Пес сів поруч і спокійно подивився на нього.
— У нас тут інша служба, — сказав він. — Ми захищаємо.
— Захищаємо кого? — здивувався Трансформер.
— Того, хто нас любить, — додало Каченя. — І того, хто може ненароком наступити на тебе в темряві.
Трансформер фиркнув, але замислився.
Тієї ж ночі сталося лихо. Пес перевірив коробку з іграшками й помітив, що зникла одна дуже важлива деталь Лего. Маленька, але особлива — без неї улюблений конструктор дитини ніколи не складався до кінця.
— Якщо вранці її не знайдуть, — тихо сказав Пес, — буде дуже сумно.
Іграшки почали пошуки. Вони заглядали під ліжко, за шафу, під крісло, але детальки ніде не було.
Раптом Трансформер повільно промовив:
— Я дещо згадав.
Усі обернулися до нього.
— Удень, коли зі мною гралися, мама прибирала кімнату й вмикала пилосос. Вона могла не помітити цю маленьку деталь… і випадково втягнути її всередину.
Пес і Каченя мовчки переглянулися.
— Тоді вона може бути там, — сказав Пес.
Вони тихенько підійшли до пилососа, що стояв у кутку й давно мовчав. Усередині, за прозорою кришкою, вони побачили знайоме маленьке Лего.
— Ось ти де… — зітхнуло Каченя.
Трансформер обережно підчепив деталь і витягнув її назовні.
— Якщо лежати де попало, — сказав він уже зовсім не войовничо, — можна загубитися. А потім тебе просто не знайдуть.
— Саме так, — кивнув Пес. — Добре бути на своєму місці, особливо коли хтось на тебе чекає.
— І дбати, а не лякати, — додало Каченя.
Відтоді Пластмасовий Трансформер став частиною нічного патруля. Він більше не мріяв про битви, зате уважно стежив, щоб жодна іграшка не загубилася й не опинилася там, де їй не місце.
А вранці дитина прокидалася в кімнаті, де все було на своїх місцях, навіть не здогадуючись, хто всю ніч охороняв її сон.

Leave a Comment