Жирафа і черепаха, які дивилися на світ по-різному

0
(0)
Ця казка на ніч розповідає про жирафу Луму та черепаху Тіму, які дивляться на світ по-різному й завдяки цьому знаходять правильні рішення. Разом вони вирушають у спокійну пригоду саваною, де далеке бачення та уважність до дрібниць допомагають подолати труднощі й зберегти дружбу.

У широкій савані, де трава хвилювалася від вітру, жила жирафа на ім’я Лума. Вона була дуже висока й бачила світ далеко навколо себе. Лума могла помітити хмари ще тоді, коли вони лише з’являлися на обрії, і бачила стада тварин за багато кроків уперед.

Поруч, біля маленького струмка, жила черепаха Тіма. Вона рухалася повільно й рідко дивилася вдалину, зате знала кожен камінчик, кожен листочок і кожну стежку поблизу.

— Я бачу, що там, далеко за пагорбами, — з гордістю казала Лума.

— А я знаю, що відбувається тут, під нашими лапами, — спокійно відповідала Тіма.

Одного дня в савані стало дивно тихо. Птахи полетіли, а вітер перестав колихати траву.

— Щось змінюється, — сказала Лума, вдивляючись у далечінь. — Я бачу темні хмари. Можливо, буде дощ… або буря.

Тіма уважно подивилася на землю.

— А я бачу тріщини в ґрунті, — відповіла вона. — Вода тут зникає швидше, ніж ми думаємо.

Друзі вирішили разом знайти безпечне місце. Лума йшла попереду й показувала напрямок.

— Там, далеко, є зелена смуга, — сказала вона. — Можливо, там є вода.

Але коли вони підійшли ближче, шлях виявився складним. Між пагорбами пролягала кам’яниста місцевість, і вода швидко зникала під землею.

Тіма зупинилася й уважно придивилася.

— Тут, під камінням, має бути старе джерело, — сказала вона. — Я пам’ятаю це місце.

— Але я його не бачу, — здивувалася Лума.

— Бо ти дивишся занадто високо, — усміхнулася черепаха.

Тіма повільно підійшла до каменів і торкнулася одного з них. Під ним з’явилася волога. Лума обережно відсунула каміння своєю довгою шиєю — і невелике джерело наповнилося водою.

— Виходить, ми обидві були праві, — сказала жирафа.

— Просто ми дивимося на світ по-різному, — відповіла Тіма.

Невдовзі до джерела прийшли й інші тварини. Савана знову наповнилася життям, а небо принесло легкий дощ.

Лума схилила голову до Тіми.

— Тепер я знаю, — сказала вона, — не все важливе видно здалеку.

— А я зрозуміла, — відповіла черепаха, — що інколи корисно дивитися вперед.

Вони пішли далі разом — висока жирафа й повільна черепаха, знаючи, що справжня сила — у різних поглядах, які вміють чути одне одного 🦒🐢

Казки для дітей допомагають зрозуміти, що всі ми різні, але саме різноманіття робить світ цікавим і безпечним. Читати таку казку перед сном приємно й корисно, адже вона вчить слухати одне одного, не поспішати з висновками та засинати з відчуттям спокою й довіри 🌙

Сподобалась казка?

0 / 5. 0