Лицар і дракон: історія про хоробрість

За далекими пагорбами, де кам’яні стежки вели до старих гір, жив лицар на ім’я Арден.

Він був відомий своєю хоробрістю, але не тим, що шукав битви, а тим, що ніколи не відвертався від небезпеки.

Одного дня до замку дійшла звістка: у горах оселився дракон. Він не нападав, але його вогонь лякав людей, а гул крил змушував тремтіти вікна.

— Дракона треба прогнати, — шепотіли мешканці.

— Або перемогти, — казали інші.

Арден мовчки вдягнув обладунок і вирушив у дорогу.

Гори зустріли його тишею. Повітря було важким, а каміння — теплим від сонця. Коли лицар підійшов до печери, земля під ногами здригнулася, і з тіні з’явився дракон — великий, лускатий, з очима, в яких світився вогонь.

— Навіщо ти прийшов, лицарю? — прогримів дракон.

— Люди бояться тебе, — відповів Арден, тримаючи меч, але не піднімаючи його. — Я прийшов зупинити страх.

Дракон фиркнув.

— Я нікого не чіпаю. Це вони прийшли ближче до моїх гір.

Вітер приніс запах диму. Арден зробив крок уперед.

— Твій вогонь доходить до долини. Люди думають, що це загроза.

— А моє життя? — відповів дракон. — Хіба я не маю права жити там, де народився?

Лицар замислився. Він уперше не знав, що відповісти одразу.

— Я не хочу битви, — сказав Арден після паузи. — Але я не можу піти, не знайшовши рішення.

Дракон повільно склав крила.

— Тоді слухай, лицарю. Я охороняю ці гори від кам’яних обвалів. Мій вогонь тримає скелі міцними. Якщо я піду — шлях у долину буде зруйновано.

Арден опустив меч.

— А якщо ми знайдемо спосіб, щоб твій вогонь не лякав людей, а допомагав їм?

Дракон уважно подивився на нього.

— Ти перший, хто не намагається мене вбити.

Вони говорили довго. Про гори. Про людей. Про страх, який з’являється, коли ніхто не слухає.

Зрештою вони домовилися: дракон триматиме вогонь високо в горах, а лицар пояснить людям, що дракон — не ворог, а сторож перевалів.

Наступного дня Арден повернувся до замку.

— Дракон залишиться, — сказав він. — Але він більше не буде загрозою.

Минув час. Люди перестали боятися гір, а вночі інколи бачили, як над вершинами спалахує тепле світло — знак того, що дракон на варті.

А іноді, коли вітер був тихий, лицар Арден піднімався в гори не з мечем, а з хлібом і новинами.

Так хоробрість перетворилася на мудрість, а вороги — на друзів 🐉⚔️