Леся Храплива. Дитячі вірші про осінь

Осінь я люблю — це час щасливий

Осінь я люблю — це час щасливий!
Та люблю найбільше з пір усіх:
У садах дозріють груші, сливи,
Яблуко червоне і горіх.

Скільки лиш захочу їх — дістану!
Усміхаються, моргають всі вони,
Як у місті при станку пристану...
Чи не кращий час цей від весни?

А найбільше я люблю ще осінь,
Як листки з дерев летять дрібні,
Що книжок ще більше, як і досі
Прочитаю в ці осінні дні,

Бо найкраще книжечку читати,
Коли дощ у шибку: брень, та брень!
Принесе з крамниці книжку мати,
То читав би (читала б) хоч і цілий день.

Прочитаю, знатиму багато,
Вчитель похвалить мене при всіх!
Це солодше, ніж разом узяти
Яблуко і грушку і горіх!

Осінню

Як проходить Пресвітла Пречиста,
Шелестить позолочене листя.
І пряде, і пряде без упину
Срібний шовк, дорогу павутину.

Усміхається сонце осіннє,
Мерехтить поміж листям проміння,
І летить над стернею, над полем,
Павутиння ласкаве поволі.

Як проходить Пресвітла Пречиста,
Горобина їй сипле намиста...
Україною йде в кожну осінь
З веретеном Предобра і досі.

За матеріалами:
http://abetka.ukrlife.org