укр рус
  
Шукати на сайті та у каталозі товарів
Переглянути каталог

Вірші Тараса Шевченка для дітей, збірка

Тарас Шевченко Тарас Шевченко, "Селянська родина", 1843 рік. Використано фото з повної збірки творів
[Тарас Шевченко. Повне зібрання творів в десяти томах. — К., 1961. — Т. 7: Живопис, графіка 1830-1847. — Кн. 1.]
на сайті litopys.org.ua

Вперше збірку творів Тараса Григоровича Шевченка, укладену цілковито для дітей, було видано в Україні у 1891 році, під назвою «Кобзар: книга для дітей». Це видання з’явилося у Львові, завдяки зусиллям Руського товариства педагогів. З того часу видання текстів Тараса Шевченка для читачів-дітей стало хорошою традицією, що продовжується і нині.

Твори поета можна побачити як в окремих виданнях, так і у різноманітних збірках та хрестоматіях. Вірші Шевченка у цих книгах мають сприяти розвитку естетичної свідомості дитини, формуванню її світогляду.

Для маленьких читачів здебільшого укладаються окремі ілюстровані видання, де уривки із віршів Шевченка містять чудові описи чарівної української природи. Це, наприклад,  «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати», «Зоре моя вечірняя» та ін.

Для дітей середнього шкільного віку зазвичай добираються уривки з поем, невеликі збірки віршів поета, прикрашені яскравими ілюстраціями. Ці видання знайомлять учнів з життям Шевченка у дитячі та юнацькі роки, показують тяжку долю селян України того часу, передають власні почуття автора, глибокі і хвилюючі. Серед таких творів можна назвати вірші «Мені тринадцятий минало», «Сон» «На панщині пшеницю жала», «Якби ви знали, паничі», «І золотої й дорогої», «Заповіт», «І виріс я на чужині», «Сонце заходить, гори чорніють».

Читачі старшого шкільного віку, вивчаючи творчість поета, вже напевно можуть оцінити багатогранність мотивів і жанрів літературної спадщини Тараса Шевченка, зрозуміти ключові риси його світосприйняття. Часто у виданнях творів Кобзаря, призначених для старших школярів, розміщують ілюстрації гравюр та картин Шевченка, що ще більше підкреслює мистецьку красу його творчості.

Нижче можна прочитати вірші Шевченка "Над Дніпровою сагою", "Тече вода з-під явора", "Садок вишневий коло хати", "Ой стрічечка до стрічечки", "Нащо мені женитися?", "І досі сниться: під горою", "Ой маю, маю я оченята", "Ой, діброво - темний гаю".

Також в книжковому каталозі Петрик Маркету можна проглянути книги, що містять видані вірші, поеми та інші твори Тараса Шевченка для дітей загалом і для школярів, у відповідності до шкільної програми.


Над Дніпровою сагóю *

Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.


Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.


Що без долі, без родини
Та без вірної дружини,
І дружини і надії
В самотині посивіє!


Явор каже: — Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся. —
Козак каже: — Погуляю
Та любую пошукаю. —


А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю
Вихожаючи, співають;


Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.

24 червня 1860 р., С.-Петербург.

* Сага - 1) заболочений вільховий гай
             2) річкова затока


----------------------------

Тече вода з-під явора


Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.


Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.


Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?

7 листопада 1860 р., С.-Петербург.
--------------------------

Садок вишневий коло хати


Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

З циклу віршів "В казематі". Датовано 30 травня 1847
----------------------------

Ой стрічечка до стрічечки

Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.

Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.

Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники...
Отаке-то козаки!

кінець червня — грудень 1847 р., Орська фортеця

-----------------------------
Нащо мені женитися?

Нащо мені женитися?
Нащо мені братись?
Будуть з мене, молодого,
Козаки сміятись.

Оженився, вони скажуть,
Голодний і голий,
Занапастив, нерозумний,
Молодую волю.

Воно й правда. Що ж діяти?
Навчіть мене, люде,
Іти хіба до вас в найми?
Чи до ладу буде?

Ні, не буду чужі воли
Пасти, заганяти;
Не буду я в чужій хаті
Тещу поважати.

А буду я красоватись
В голубім жупані
На конику вороному
Перед козаками.

Найду собі чорнобривку
В степу при долині —
Високую могилоньку
На тій Україні.

На весілля товариство
Вийде погуляти
Та винесе самопали,
Викотить гармату.

Як понесуть товариша
В новую світлицю,
Загомонять самопали,
Гукнуть гаківниці.

Як положать отамана
В новій хаті спати,
Заголосить, як та мати,
Голосна гармата.

Гукатиме, кричатиме
Не одну годину.
І рознесе тую славу
По всій Україні.

Орієнтовно: січень — квітень 1849 р., Раїм.
Мотиви вірша мають численні паралелі в українських народних піснях та думах (дума про Федора Безродного, пісні «Бідна наша, бідна наша головонька...», «Ой кінь біжить, трава шумить...» та ін.).

Самопал — старовинна ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула.

Гаківниця — довга і важка рушниця з гаком на прикладі, яка була на озброєнні в запорозьких козаків у XV — XVI ст.


-----------------------------
І досі сниться: під горою

І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.

Орієнтовно: січень — квітень 1850 р., Оренбург.
-----------------------------

Ой маю, маю я оченята

Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!

Ой маю, маю і рученята...
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!

Ой маю, маю і ноженята,
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!

10 червня 1859 р., Пирятин
-----------------------------

Ой діброво — темний гаю

Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою.

15 січня 1860 р., С.-Петербург. Вірш є вільним переспівом української народної пісні «Ой дуброво, дубровонько!..», яка побутувала в Галичині й увійшла до альманаху «Русалка Дністровая»

-----------------------------
Інші вірші Тараса Шевченка для дітей можна знайти в розділі нашого сайту
"З творчості Тараса Шевченка"

Використано матеріали з книги
Тарас Шевченко, "Кобзар" (Київ, вид-во "Дніпро", 1982)
та додаткову інформацію щодо віршів Шевченка з сайту
litopys.org.ua


  
Найкращі продажі